Життя наповнюється радістю і щастям тоді, коли поруч знаходяться люди, які тебе розуміють і підтримують. Однак є ще один секрет щастя, про який знають усі діти. Це іграшки! Іграшка – не лише предмет для гри, а й справжній друг.
Іграшка, яку дитина створює своїми руками, особливо дорога та неповторна. Така іграшка наповнена глибоким змістом емоцій, які переживає дитина. Це справжній шедевр, який розкриває дитячу фантазію та внутрішнє світосприйняття.
СОС «Дитячі містечка України» спільно з Соціальним проектом «ЛОТОС» під керівництвом Вініцької Маяни провели заняття для діток, під час якого вони своїми руками створювали ангелів із шерстяних ниток.
Матеріал для творчої роботи був обраний не навмання. Енергетика шерсті носить заспокійливий характер. Саме тому робота с шерстяними нитками була суцільним задоволенням для дитячих пальчиків.
Лялька Ангел дуже символічно підходила для творчої роботи з дівчатками. Ангел як вісник добра та захисту став іграшкою, яка була наділена надзвичайною силою оберегу для кожної дитини.
Під час заняття дівчатка могли проявляти всю повноту фантазії.
Для основи ангела діти обирали той колір шерсті, який був їх улюбленим. Справжній сплеск радості супроводжував кожного під час роботи з кольоровими нитками. Шерстяні нитки не розрізали ножицями, а витягували пальчиками. Накладаючи один на одну різнокольорові нитки діти створювали крила ангела. Ореол над головою робили у вигляді косички. Дівчатка одразу згадали про хлопчиків, які смикали їх за волосся у школі та про те, хто їм заплітав косички. Потім прикрашали спідничку ляльки. Спілкування було невимушеним та взаємно позитивним. Дівчатка розповідали про свої мрії стати перукарем, поваром. Розповідали про радості та труднощі у спілкуванні зі своїми сестричками та братиками. Було цікаво слухати всі історії.
Під час виготовлення ляльки кожна дівчинка розуміла, що ангел, зроблений своїми руками, є іграшкою-символом, який буде оберігати та підтримувати кожного дня дитину у складних життєвих ситуаціях. Тому не дивно, що по закінченню заняття дівчатка називали свої роботи «Ангел щастя», «Ангел радості». Приємно було чути від однієї дівчинки, що на початку роботи в її душі горіло маленьке сонечко, а під кінець воно розгоралось все більше і більше і стало дуже великим. Це і є той момент у житті дитини, коли вона наповнена благодатною гармонією радості. Дівчатка говорили, що таке заняття було для них спокійним, добрим, цікавим, а дехто не міг втриматись від сліз, так глибоко торкнулось душі дитини.
Само тому впевнено можна зауважити, що цей світ стає прекрасним через вміння творити красу своїми руками, а дитячі серця наповнюються багатством радості і виростають у гармонії з підтримкою хороших вчителів-наставників.

Приехав сегодня в дом-интернат и занимаясь с детьми, мы узнали, что у самой смешливой девчонки группы День рождения! Наташе 9 лет. Она узнала об этом вместе с нами, обрадовалась. Знаете, как на ходу можно придумать праздник? Пока Наташка отвлеклась, мы, из больших пазлов, построили стол и стулья для гостей; положили на стол торт пирамидку. Когда она вернулась в комнату – дети и взрослые кричали на все отделение – “С Днем рождения!”, а именинница хохотала.

Потом мы сидели за игрушечным столом, и Наташа раздавала торт из куска пирамидки, который для нее был самым настоящим тортом. А дальше, фантазия детей понеслась… салаты из кубиков, борщ – они просто преобразились. )))

Не было подарков, не было беготни и тысяч мыслей, на предмет, что же подарить на этот раз своему дражайшему чаду, но было нечто, что стоит гораздо дороже всей этой мишуры, и что трудно описать словами. Боже, сколь мало нужно нашим детям на самом деле! Наше внимание и тепло, которые есть за пазухой у каждого из нас! У каждого! Вместе мы можем многое!

Каждый день дети открывают нам новые и новые вершины, дороги к себе, к миру.
Знаете ли вы что такое счастье? Вот что нам ответили дети из Белоцерковского дома-интерната:
«Счастье – это когда радуются, любят жизнь».
«Счастье – это когда двери открываются».
«Счастье – это вкрутить лампочку».
Одна девочка захотела нарисовать море, хотя она его никогда не видела – и это было настоящее море! Боже, какие мы счастливые, что можем двигаться, видеть, прикасаться, что просто Можем! Благодарим тебя безгранично! Вместе мы можем многое!